Категорія: Поради сімейного лікаря

Вберегтися від гепатиту В можна завдяки вакцинації. Вакцини проти гепатиту С не існує

Автор:

Гепатит – це вірусне захворювання печінки запального характеру. Існує 5 основних вірусів гепатиту: типи А, B, C, D, E. Вірусні гепатити небезпечні тим, що вони вони можуть призвести до розвитку серйозних ускладнень, викликати спалахи хвороби та значне поширення захворювання. Віруси гепатитів В і С провокують розвиток хронічної хвороби в сотень мільйонів людей по всьому світу та є найпоширенішою причиною цирозу та раку печінки. 96% усіх смертей пов’язані із захворюванням  на вірусні гепатити В і С. Загалом у світі налічується 71 мільйон людей з гепатитом С та 257 мільйонів людей з гепатитом В.

За офіційними даними Центру громадського здоров’я станом на 1 січня цього року, в Україні зареєстровано 7 179 нових випадків вірусного гепатиту С (ВГС). 87 269 людей перебувають під медичним наглядом. У 219 році проліковано 7 302 людини.

Станом на цей же період зафіксовано 1 848 нових випадків вірусного гепатиту В (ВГВ). 23 631 людина перебуває під медичним наглядом. Минулого року проліковано 1 829 людей.

Всього ж, за оцінками, 1 342 418 українців інфіковані ВГС та 559 341 — ВГВ.

Вберегтися від гепатиту В можна завдяки вакцинації. Вакцини проти гепатиту С не існує. Гепатит В наразі невиліковний, у той час, як гепатит С виліковний.

Станом на 1 травня цього року від вірусного гепатиту В вакциновано 60 627 дітей віком до року, що становить 19,5% від планових щеплень.

Нагадаймо, гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Гепатити B і C — два основних типи вірусного гепатиту, які можуть викликати цироз та гепатоцеллюлярную карциному.

ВГВ і ВГС є причиною 96% всіх випадків смертей, зумовлених гепатитами. Згідно з даними ВООЗ, близько 325 млн людей у ​​світі живуть з хронічною інфекцією, спричиненою вірусом гепатиту B або вірусом гепатиту C.

Гепатит В — це захворювання печінки, яке викликає вірус гепатиту В (ВГВ).

Шляхи передавання гепатиту B:

  • від матері до дитини під час народження;
  • незахищені статеві контакти;
  • маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
  • використання нестерильного ін’єкційного інструментарію під час вживання наркотиків.

Гепатит B є небезпечний і для працівників охорони здоров’я, які можуть мати травми від уколів голками під час догляду за пацієнтами, інфікованими ВГB.

Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГB — це вакцинація.

Вірус гепатиту B не передається через столові прибори, під час годування груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, користування громадськими басейнами тощо.

Як захиститися від ВГВ:

Вакцинація формує імунітет на 20–30 років, а інколи — пожиттєво.

Поширенню ВГВ можна запобігти, якщо:

  • уникати контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;
  • обирати пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо;
  • уникати випадкових статевих контактів, завжди використовувати презервативи;
  • не ділитися засобами індивідуального користування (бритвами, ножицями тощо);
  • використовувати лише стерилізовані інструменти для пірсингу і татуювання;
  • вагітним жінкам, у яких діагностовано гепатит B, слід порадитися з лікарем про те, як запобігти передаванню вірусу до дитини.

Гепатит C — захворювання печінки, зумовлене вірусом гепатиту С. Вірус може спричиняти як гостру, так і хронічну інфекцію.

Вірус гепатиту C (ВГС), в основному, передається під час контакту з інфікованою кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини.

Шляхи передавання гепатиту С:

  • маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
  • використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
  • використання нестерильного ін’єкційного інструментарію під час вживання наркотиків;
  • під час переливання крові та її компонентів.

Можливе також передавання інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, ВГC може передаватися від матері до дитини. Вакцини проти гепатиту C не існує.

Гепатит C не передається через грудне молоко, харчі або воду, під час побутових контактів: обіймів, поцілунків, споживання їжі та напоїв спільно з інфікованою людиною.

Як захиститися від ВГС

Ефективність лікування препаратами прямої противірусної дії становить більше 95%.

Вакцини проти гепатиту C не існує. Профілактика полягає у безпечних медичних та інших маніпуляціях, що передбачають контакт із кров’ю.

Поширенню ВГС можна запобігти, якщо:

  • дотримуватися гігієни рук — часто і ретельно їх мити;
  • пам’ятати про безпечні медичні ін’єкції та стерильне ін’єкційне обладнання;
  • тестувати донорську кров на гепатити B і C (а також ВІЛ і сифіліс);
  • правильно і регулярно користуватися презервативами.

Людям, інфікованим ВГС, слід:

  • консультуватися щодо варіантів меддопомоги та лікування;
  • вакцинуватися від гепатиту A і B;
  • дотримуватися правильного лікування;
  • регулярно проходити моніторинг, щоб вчасно діагностувати хронічні захворювання печінки.

Стаття підготовлена за інформацією Центру громадського здоров’я.

Як зберегти нормальну роботу щитоподібної залози

Автор:

Щорічно 25 травня відзначається Всесвітній день щитоподібної залози (World Thyroid Day). Дата увійшла в календар у 2009 році з ініціативи Європейської тироїдної асоціації.

Щитоподібна залоза виробляє гормони, які беруть участь у регуляції низки біохімічних процесів, у тому числі адаптації інтенсивності обміну речовин до потреб тіла в даний момент. Гормони щитоподібної залози діють на всі клітини тіла і впливають на такі процеси як робота серця, інтенсивність обміну речовин, ріст та інтелекуальний розвиток дітей, емоційну стабільність дорослих.

Щитоподібна залоза відповідає за секрецію таких гормонів:

  • йодовані — тироксин і трийодтиронін (секретуються епітеліальними клінтинами);
  • тиреокальцитонін — кальцитонін (секретується парафолікулярними клітинами (С-клітинами)

Чи усім потрібен йод?

Тироксин та трийодтиронін містять йод, тому ми маємо достатньо споживати його з їжею. Якщо йоду бракує, щитоподібна залоза збільшується, але не може виробити достатню кількість гормонів.

Нестача тиреоїдних гормонів (гіпотиреоз) призводить до низки симптомів:

  • слабкість
  • набір ваги або проблеми із її скиданням
  • сухе жорстке волосся або втрата волосся
  • непереносимість холоду
  • біль у м’язах
  • депресивний стан та дратівливість
  • порушення менструального циклу чи втрата лібідо
  • закрепи
  • підвищення рівня холестерину
  • рак щитоподібної залози
  • у дітей — затримка розумового розвитку (кретинізм).

Водночас в організмі може бути і надлишок йоду та тиреоїдних гормонів. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози або якщо з’являються власні антитіла до рецептора тиреотропного гормону (ТТГ). ТТГ — це гормон гіпофізу, і саме його рівень визначає, скільки тироксину слід виділити щитовидній залозі.
Антитіла імітують дію гормону, тож залоза утворює зайве. Втім, сам прийом йоду не може призвести до надмірного утворення гормонів. ВООЗ вважає безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу. У щитоподібній залозі може запасатися до 16 мг йоду.

Симптоми гіпертиреозу:

  • знервованість та роздратованість
  • непереносимість спеки і пітливість
  • тремтіння, втрата ваги або нездатність її набрати
  • підвищена активність кишківника
  • набряклість щитоподібної залози
  • тахікардія (часте серцебиття)
  • тонка, тендітна і волога шкіра та нерівномірний ріст волосся
  • порушення сну.

В Україні брак гормонів щитоподібної залози трапляється частіше за надлишок.

Скільки потрібно йоду, щоби бути здоровим

Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг (1 мкг = 1 мільйонна частина грама, 10–6 г).

Для жінок добова норма йоду становить 150–300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг.

Норми споживання йоду для дітей:

  • 0–6 років — 90 мкг;
  • 6–12 років — 120 мкг.

Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу. У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше.

Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник. Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу.

За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку.

Що робити, аби уникнути захворювань щитоподібної залози?

Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Щоби знизити ризики йододефіциту, для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану.

Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід включити такі продукти:

  • морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
  • білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);
  • морську капусту (ламінарію);
  • овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
  • фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);
  • яйця;
  • молоко;
  • яловичину;
  • волоські горіхи.
Вагітним та молодим матерям варто приймати добавки йоду. Добову норму йоду має визначити лікар. Дітей від одного року чи тих, хто уже на прикормі, годуйте їжею, приготованою із використанням йодованої солі.

Перевіряйте рівень тиреотропного гормону і відвідуйте ендокринолога. Це допоможе вчасно виявити брак гормонів та за потреби скорегувати раціон.

 

 

 

 

 

ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ У ЗВ’ЯЗКУ З ЕПІДЕМІЄЮ КОРОНАВІРУСУ

Автор:

У результаті протиепідемічних заходів, які сьогодні проводяться у зв’язку з епідемією коронавірусу, утворюється значна кількість медичних відходів. Вони можуть бути не тільки носіями вірусу, а й становити загрозу довкіллю, якщо не дотримуватися правил їх збирання та передачі на знешкодження.

Так, використані маски, рукавички, флакончики від знезаражувальних засобів, спецодяг – усе це при недбалому ставленні може бути джерелом зараження інших людей та забруднення довкілля, особливо в період дії карантину. Тому не слід забувати про дотримання правил і норм поводження з побутовими відходами, в тому числі з медичними.

Для цього слід додержуватися простих рекомендацій:

  •  вдома тримати окремий сміттєвий пакет для збирання відходів, що можуть бути потенційними носіями вірусів (маски, рукавички, паперові носові хустинки тощо); у разі його заповнення герметично зав’язати та помістити ще в один пакет перед видаленням до сміттєвого баку або спеціальної ємності для збирання таких видів відходів (за наявності);
  •  у разі перебування поза домівкою, тримати із собою невеличкий пакетик для складання використаних паперових хустинок, масок, який потім вдома помістити у загальний пакет для таких відходів;
  •  не викидати одноразовий посуд, використані засоби захисту та паперові хустини до звичайних сміттєвих урн, аби птахи і тварини не розносили їх довкола.

Аби протистояти розповсюдженню інфекції та не допускати забруднення довкілля, зазначених правил і норм необхідно додержуватися не лише у медичних закладах, а й у повсякденному житті.

Інформаційно-освітні матеріали з питань профілактики коронавірусу

Автор:

Обласний центр інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя інформує, що з метою запобігання погіршення епідеміологічної ситуації в Україні, МОЗ України разом з Уповноваженим Президента України з питань волонтерської діяльності, Товариством Червоного Хреста України та Державною установою «Центр громадського здоров’я МОЗ України» розробили інформаційні матеріали про безпеку під час карантину, що допоможуть захистити себе та зменшити ризики поширення коронавірусу COVID-19, які знаходяться за наступним посиланням:

https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1T4EG6o7_EBWd2bYIkUn1EMNfx2J3HuOb?fbclid=IwAR35G0p2cyZhgTSbcmAA6QF_xo0NJdm9x6OPsiUdOdgvp7zpT0BZcATx6Qw .