Категорія: Поради сімейного лікаря

Календар щеплень

Автор:

В різних країнах до Національного календаря щеплень включені різні інфекційні хвороби, для запобігання яких проводиться вакцинація. Перелік цих хвороб залежить від рівня інфекційної захворюваності в країні, фінансових можливостей, доведених наукою доказів, щодо доцільності та ефективності вакцин, рекомендацій фахівців тощо.

Вакцинація в Україні проводиться у відповідності до Календаря щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і на сьогодні, за умови його дотримання, він є найоптимальнішим для забезпечення повноцінного імунітету.

Профілактичні щеплення населенню в Україні здійснюють відповідно доНаказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Цим наказом затверджено Календар щеплень, який визначає зокрема:

    • перелік та порядок здійснення щеплень;
    • порядок вакцинації дітей з порушеним графіком щеплень;
    • порядок щеплення осіб з особливостями стану здоров’я;
    • рекомендовані щеплення тощо.

Уцьому Календарі основні терміни вжито в таких значеннях:

    • вакцинація (щеплення, імунізація)— створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну;
    • первинний вакцинальний комплекс— курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб;
    • ревакцинація— повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб.

Обов’язкові щеплення роблять з першого дня життя:

    • щеплення проти гепатиту В роблять у пологовому будинку в першу добу після народження;
    • щеплення проти туберкульозу роблять на 3–5 добу життя дитини;
    • у 2 місяці дитина отримує друге щеплення проти гепатиту В;
    • у 2 місяці роблять першу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
    • у 4 місяці роблять другу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
    • у 6 місяців роблять третю вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В;
    • у 12 місяців роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (1-ша доза) та ревакцинацію проти Хіб-інфекції;
    • у 18 місяців роблять першу планова ревакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту;
    • у 6 років роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (2-га доза) та ревакцинацію проти дифтерії, правця, поліомієліту;
    • у 14 років роблять ревакцинацію проти поліомієліту;
    • у 16 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця;
    • надалі, з 26 років, кожні 10 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця.

Наказом МОЗ України від 18.05.2018 № 947(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 2018 р. під № 659/3211) внесено зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні.

В Календарі залишаються обов’язкові щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гемофільної інфекції.

Зміни стосуються щеплення проти туберкульозу, відмінена ревакцинацію в 7 років, дітей  будуть вакцинувати один раз на 3–5 добу життя.

Другу дозу вакцини проти гепатиту В перенесено з першого місяця життя дитини на другий, що дозволить застосовувати багатокомпонентну вакцину, яка буде давати захист відразу від декількох захворювань та зменшить кількість візитів до закладу охорони здоров’я.

10 грудня 2019 р. набрали чинності змінидо Календаря профілактичних щеплень та Переліку медичних протипоказань, затверджені Наказом МОЗ України від 11 жовтня 2019 р. № 2070.

За матеріалами Центру

громадського здоров’я МОЗ України

Імунізація

Автор:

Інфекційні хвороби небезпечні своїми ускладненнями, що можуть призвести до інвалідності, а деякі — навіть до смерті. Інфекційні хвороби, від яких (або від тяжких ускладнень яких) можна захиститися за допомогою імунізації, передаються від інфікованої особи до здорової, як правило, повітряно-крапельним шляхом.

Імунізація(за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, що зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.

Інфекції, яким можна запобігти щепленнями: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит B, гемофільна інфекція, пневмококова інфекція, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит A, папіломавірусна інфекція тощо.Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби.Вакцинація має на меті захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї.

Дитина, яка не отримала щеплення проти тих чи інших інфекцій, наражається на великий ризик захворіти, особливо якщо таких дітей стає з року в рік більше.

Застосування вакцин знижує вірогідність поширення відповідних інфекцій у сотні разів. На сьогоднішній день альтернатив вакцинації з метою профілактики захворювання на відповідні інфекції немає.

Ризик поширення захворювань серед дітей, які не отримали щеплення, значно вищий, ніж у захищених шляхом вакцинації.

Досягнення вакцинації

Щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти 2,5 млн дитячих життів. Ось кілька фактів про досягнення вакцинації:

    • завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу;
    • захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи й людство назавжди знищить цю страшну хворобу;
    • знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки;
    • глобальна смертність від кору знизилася на 75%;
    • знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів.

Колективний імунітет

Охоплення вакцинацією на рівні 95% населення країни дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями, — це називаєтьсяколективнимімунітетом. У разі зниження популяційного імунітету рівень захворюваності на інфекції, проти яких здійснюють вакцинацію, зростає.

ВООЗ застерігає, що якщо рівень охоплення населення країни щепленнями падає на кілька % це створює сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб, що нижчий колективний імунітет, то вище шанс виникнення спалахів та епідемій.

Програма медичних гарантій-2021: які вакцини можна отримати безоплатно

Автор:

За інформацією НСЗУ громадяни нашої держави можуть отримати безоплатно ліки та медвироби, вакцини та сироватки, які держава придбала для них.

Кожен пацієнт, який уклав декларацію із сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром, має право на безоплатний гарантований державою пакет медичних послуг на первинній ланці. До цього пакету входить вакцинація, згідно з Національним календарем профілактичних щеплень.

Відповідно до Календаря, дитину можна безоплатно вакцинувати проти 10 інфекційних захворювань – туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, правцю, кашлюку, кору, паротиту, краснухи, вірусного гепатиту В, гемофільної інфекції. Дорослий безоплатно отримує щеплення від дифтерії та правця – кожні десять років. Щеплення від від гепатиту В, за наявності вакцини, роблять немовлятам у пологовому будинку у першу добу життя. Щеплення від туберкульозу, за наявності вакцини БЦЖ, – на 3–5 добу життя.

Ця послуга також безоплатна у всіх медичних закладах, які мають договір з НСЗУ на надання медичної допомоги при пологах. Якщо дитина через певні причини не отримала щеплень при народженні, тоді БЦЖ та вакцину від гепатиту В їй зроблять у тому закладі охорони здоров’я, де батьки оберуть педіатра або сімейного лікаря.

Пацієнт може зробити безоплатно щеплення в комунальних закладах охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу, а також в приватних медичних закладах і в лікарів-ФОП, які підписали договір з НСЗУ. Головна умова – декларація з лікарем.

Ті вакцини, які держава закуповує централізовано та направляє в регіони, є безоплатними. Якщо пацієнт бажає зробити щеплення вакциною певного виробника, яку держава не закуповує централізовано, або зробити рекомендоване щеплення, наприклад, від вітряної віспи, грипу, пневмококової інфекції тощо, тоді таку вакцину необхідно придбати за власний кошт. Але саме щеплення можна зробити у свого сімейного лікаря.

У 2021 році для первинної ланки меддопомоги запроваджуються індикатори якості, які стосуються досягнення необхідного рівня вакцинації дітей, відповідно до календаря щеплень. На першому етапі запровадження такого механізму обрали індикатор, за яким оцінюватиметься досягнення цільового показника щеплення першою дозою вакцини КПК дітей до шести років. Оцінка досягнення індикаторів рівня вакцинації проводитиметься раз на три місяці. Оплата за результатами здійснення такої оцінки розпочинається з 1 вересня 2021 року. Обсяг доплати становитиме 5% обсягу фактичних оплат, проведених у відповідні три місяці. Це додаткові кошти, які заклад може отримати як плюс до капітаційної ставки. Якщо заклади не досягнуть поставлених індикаторів якості, штрафувати їх не будуть. На доплату за індикаторами якості у бюджеті Програми медичних гарантій передбачено півмільярда гривень.

Тепер щодо вакцинації проти сказу. Ця вакцина закуповується державою і вона безоплатна. Але щеплення робиться за необхідністю. Тому ті, хто отримав травму від  тварини з підозрою на сказ або ж підтвердженим сказом, мають звернутися до найближчого травмпункту. Надання  медичної допомоги пацієнтам при зверненні до травматологічних пунктів або до приймального відділення без подальшої госпіталізації передбачено пакетом на амбулаторну допомогу. Лікар визначить, чи потрібне щеплення і які подальші дії з раною.

За матеріалами НСЗУ

Чому рутинна вакцинація важлива

Автор:

Вакцини вже більш як 200 років допомагають нам захистити не лише своє здоров’я, а й спокійно жити. Як показав 2020 рік, пандемія руйнує звичний спосіб життя. Ми хочемо нагадати про важливість рутинної вакцинації. Адже зниження кількості вакцинованого населення може призвести до спалаху вакцинокерованих інфекцій.

Якщо ви чи ваша дитина з певних причин пропустила планове щеплення, варто якнайшвидше наздогнати графік імунізації. Не потрібно також нехтувати екстреною чи постконтактною вакцинацією.

Від яких захворювань можна щепитись?

В Україні доступні безоплатні щеплення проти 10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту B, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. Це перелік обов’язкових щеплень. Очікується, що з 2022 року туди додасться щеплення проти пневмококової інфекції. Також держава закуповує вакцину від сказу, яку роблять при отриманні травми від тварини з підозрою на сказ або ж підтвердженим сказом. Календар профілактичних щеплень: https://bit.ly/3dd0dfJ.

За власний кошт можна зробити рекомендовані щеплення – від вітряної віспи, ротавірусу, грипу, менінгококу, гепатиту A, пневмококу, папіломавірусної інфекції.

За рекомендаціями ВООЗ для повноцінного захисту від вже відомих хвороб потрібно, щоб 95% населення мали щеплення. У 2020 році цей показник в Україні був лише на рівні 80%. За даними ВООЗ, щороку щеплення допомагають врятувати від 2 до 3 млн дитячих життів. Завдяки вакцині людство подолало пандемію віспи, а захворюваність на поліомієліт знизилась на 99%. Знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк та краснуху. Смертність від кору зменшилась на 75%, а щорічна смертність новонароджених від правця – в понад 13 разів.

Вакцини захищають у будь-якому віці, тож робити щеплення ніколи не пізно.

Як безоплатно вакцинуватись?

Кожен, хто уклав декларацію з сімейним лікарем чи педіатром, має право на безоплатне щеплення. Однак для дорослих та дітей відрізняється перелік вакцин, які оплачує держава.

Кожна дитина може безоплатно отримати вказаних вище 10 обов’язкових щеплень. Дорослі безоплатно отримують щеплення від дифтерії та правця. Ревакцинацію потрібно проводити кожні десять років.

Такі щеплення можна зробити у приватному чи комунальному медзакладі, який підписав договір з НСЗУ. Також у вашій амбулаторії чи поліклініці можна ввести вакцину, яку ви придбали за власний кошт. Дізнайтесь у лікаря, як правильно її доставити у кабінет щеплень.

Ваше здоров’я та здоров’я всіх українців разом залежить від рівня охоплення щепленнями в країні. Не відкладайте вакцинацію на потім!

Чи потрібна вакцинація у разі дотримання високого рівня гігієни та санітарії?

Вакцини необхідні: для зупинки інфекційних захворювань недостатньо високого рівня гігієни, санітарії, доступу до чистої води та повноцінного харчування. Якщо не підтримувати оптимальні показники імунізації, хвороби, що їх можна запобігти вакцинами, повернуться. Чимало інфекцій можуть поширюватися незалежно від ступеня нашої охайності. Прогалини у вакцинації можуть швидко призвести до спалахів захворювань, які вже стали рідкістю, – наприклад, кашлюку, поліомієліту та кору.

Чи є вакцини безпечними?

Вакцини безпечні. Будь-яка ліцензована вакцина проходить декілька етапів випробувань, перш ніж схвалюється для використання, та надалі її регулярно перевіряють. У більшості випадків вакцина викликає незначну і тимчасову реакцію, наприклад, біль в руці або незначне підвищення температури. Серйозні побічні ефекти надзвичайно рідкісні та ретельно відстежуються і розслідуються.

Набагато ймовірнішими є серйозні наслідки захворювань, яким можна запобігти вакцинами. Наприклад, поліомієліт може спричинити параліч, кір – викликати енцефаліт і сліпоту, а деякі інфекції, яким можна запобігти вакцинуванням, можуть навіть призвести до летальних випадків. Хоча будь-які серйозні наслідки або смерть від вакцин є неприйнятними, користь від імунізації значно переважує ризики, адже без неї кількість хвороб та смертей буде збільшуватися.

Краще отримати імунітет у результаті вакцинації, ніж хвороби?

Вакцини взаємодіють з імунною системою, викликаючи імунну реакцію, подібну до імунної реакції на природну інфекцію, проте вони не призводять до захворювання та не піддають вакциновану людину ризику потенційних ускладнень. Однак за отримання імунітету в результаті природної інфекції, можливо, доведеться заплатити розумовою відсталістю, викликаною гемофілічним грипом типу В (Hib), вродженими дефектами внаслідок краснухи, раком печінки від вірусу гепатиту В або смертю від кору.

Чи потрібно вакцинуватися проти хвороб, які є майже ліквідованими в моїй країні?

Попри те, що деякі хвороби, яким можна запобігти за допомогою вакцин, стали рідкістю в багатьох країнах, їхні збудники продовжують циркулювати в інших частинах світу. В сучасному взаємопов’язаному світі вони можуть перетинати кордони й заражати тих, хто не захищений. Так, наприклад, спалахи кору відбулися серед нещепленого населення в Австрії, Бельгії, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Швейцарії та Великобританії, а також у Сполучених Штатах.

Дві основні причини, чому потрібно вакцинуватися – це власна безпека та захист людей навколо нас. Успіх програми вакцинації залежить від готовності кожної людини співпрацювати заради загального блага. Ми не повинні покладатися на людей навколо нас, щоб зупинити поширення хвороби; ми також маємо робити те, що від нас залежить.

Чи можна одночасно робити дитині кілька щеплень?

Згідно з науковими даними, одночасне введення декількох вакцин не має несприятливих наслідків для імунної системи дитини. Діти щодня піддаються впливу декількох сотень чужорідних речовин, які викликають імунну реакцію. У результаті простого акту приймання їжі в тіло надходять антигени, а в порожнині рота і носа живуть численні бактерії. Дитина піддається впливу значно більшого числа антигенів унаслідок застуди або ангіни, ніж від вакцин.

Основними перевагами введення відразу декількох вакцин є скорочення числа відвідувань поліклініки, що заощаджує час і гроші, і зростання ймовірності того, що дітям будуть зроблені рекомендовані щеплення з дотриманням графіка. Крім того, можливість проводити асоційовану вакцинацію, наприклад проти кору, свинки і краснухи, означає скорочення числа ін’єкцій, і, відповідно, менше болю та дискомфорту для дитини.

За матеріалами МОЗ України

АНТИБІОТИКИ: КОЛИ БЕЗ НИХ НЕ ОБІЙТИСЯ І ЧОМУ ЇХ МАЄ ПРИЗНАЧАТИ ЛИШЕ ЛІКАР

Автор:

Центр громадського здоров’я України спільно з LIGA.Life розпочали соціальну кампанію #Антибіотик_за_призначенням з обізнаності щодо антибіотиків. Упродовж найближчих тижнів ми спільно опублікуємо низку статей, які допоможуть дізнатися більше про антибіотики та потенційні ризики, пов’язані з ними.

Антибіотики — це…

Антибіотики існували задовго до того часу, як людство навчилось використовувати їх для лікування. Це хімічні речовини, які виробляють різні мікроорганізми, в тому числі й самі бактерії, щоб захистити себе від інших бактерій.

Однією з перших вчені помітили речовину, що згубно впливає на бактерії, яку виділяють гриби роду Penicillinum. Так був відкритий пеніцилін — перший антибіотик, який почали виробляти в промислових масштабах. Потім відкрили інші подібні речовини, а згодом люди навчились синтезувати їх в умовах лабораторії.

Бактерія — це одноклітинний організм. Деякі антибіотики атакують клітинну стінку бактерії. Через це бактерія більше не може атакувати наш організм. Наприклад, так діє пеніцилін, така дія називається бактерицидною.

Деякі антибіотики блокують можливість бактерії розмножуватись. Щоб продовжити запальний процес в організмі, потрібні мільйони бактерій. Коли їхнє розмноження припиняється, в імунної системи з’являється шанс побороти «загарбника». Така дія антибіотика називається бактеріостатичною.

Наразі існує багато груп антибіотиків (цефалоспорини, пеніциліни, фторхінолони тощо), і кожен з них має свої особливості.

Коли без антибіотика не вижити

Ми покладаємось на антибіотики при таких серйозних станах як бактеріальні пневмонії та менінгіти.

Антибіотики рятують нас при такій екстремальній реакції організму на інфекцію як сепсис.

Антибіотики необхідні під час хірургічних втручань, пацієнтам, які страждають на важкі захворювання нирок тощо.

Загалом антибіотики прописують:

  • для захворювань, які, можливо, навряд пройдуть самостійно та можуть бути небезпечні для оточуючих;
  • коли антибіотики можуть значно пришвидшити одужання людини;
  • коли є ризик серйозних ускладнень або навіть смерті. Як, наприклад, при флегномі чи пневмонії.

Хто більше ризикує захворіти на бактеріальну інфекцію

Перш за все це:

  • люди старші 75 років;
  • новонароджені немовлята;
  • ті, хто страждає на серцеву недостатність;
  • ті, хто страждає на цукровий діабет;
  • люди зі слабкою імунною системою: це може бути як внаслідок хвороби, наприклад, СНІД, так і внаслідок лікування, наприклад, хіміотерапії.

Як зрозуміти, що хвороба потребує антибіотиків

Зрозуміти, чи є у вас бактеріальна інфекція та чи потребує вона лікування антибіотиками, може лише лікар. Але навіть йому для встановлення точного діагнозу може знадобитись ряд інструментів.

Іноді стан пацієнта такий важкий, що й без аналізів лікар бачить ситуацію й призначає антибіотики на основі огляду. Іноді потрібні лабораторні аналізи, іноді — інструментальна діагностика.

В деяких випадках потрібно зрозуміти, до яких саме антибіотиків чутлива бактерія, щоб визначити, який саме препарат допоможе людині.

Саме тому всі лікарі наголошують на тому, що антибіотики — дуже серйозні препарати й призначати їх собі самостійно небезпечно.

Не всі бактеріальні інфекції вимагають негайного прийому антибактеріальних препаратів.

Наприклад, Національна служба здоров’я Великої Британії зауважує, що якщо запалення сечового міхура, відоме нам як цистит, протікає з незначними симптомами й минає протягом 3 днів, організм може самостійно впоратись з інфекцією.

Побічні ефекти антибіотиків

Антибіотики можуть мати доволі неприємні побічні ефекти.

Найчастіше — це побічні реакції з боку травної системи, як, наприклад, діарея, нудота, здуття живота, біль в животі тощо.

Але часто це можуть бути й алергічні реакції, які проявляються висипом, а в рідкісних випадках — навіть анафілактичним шоком.