Author Archives: Адміністрація

З 1 ЖОВТНЯ РЕІМБУРСАЦІЮ ІНСУЛІНІВ АДМІНІСТРУВАТИМЕ НСЗУ

Автор:

Необхідність змін та встановлення  чітких і зрозумілих правил програми реімбурсації як для пацієнтів і лікарів, так і для виробників та дистриб’юторів інсуліну є очевидною. Національна служба здоров’я стане єдиним платником за програмою. Усі учасники процесу користуватимуться тими перевагами, які надає єдиний платник НСЗУ, як це зараз відбувається з програмою  «Доступні ліки»

З 1 жовтня і до кінця року на програму виділено 660 млн  грн. Цього достатньо, щоби забезпечити всіх пацієнтів інсуліном безоплатно – за умови запровадження та дотримання певних чітких правил.

Отже, що потрібно знати пацієнтам.

  1.  Держава гарантує пацієнтам з цукровим діабетом доступ до базового лікування інсулінами. Базове лікування – це можливість для пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, отримати необхідну форму препаратів інсуліну, згідно категорії та стану пацієнта – безоплатно.
  2. Рецепт на препарати інсуліну стає електронним. За е-рецептом пацієнт отримує інсулін або безоплатно, або з невеликою доплатою. Електронний рецепт дійсний на всій території України.
  3. Щоб отримати електронний рецепт з 1 жовтня, пацієнтам необхідно мати індивідуальний план лікування. В якому ендокринолог фіксує в діагноз  із визначенням типу та дозування інсуліну. Такий план складає ендокринолог. Тому варто відвідати ендокринолога, щоб лікар створив індивідуальний план в електронній системі охорони здоров’я.
  4.  До речі, в подальшому електронний рецепт зможе також виписати і семейний лікар або лікарка. Тому тим, хто ще не обрав лікаря, який надає первинну медичну допомогу, потрібно це зробити вже зараз.
  5. Зверніть увагу, сімейний лікар виписує електронний рецепт відповідно до плану лікування, який складено ендокринологом. Змінити призначення ендокринолога сімейний лікар не зможе. Тому при закінченні кількості інсуліну за планом лікування сімейний лікар направляє пацієнта до ендокринолога для коригування або створення нового плану. А до кого звертатись за повторним рецептом, пацієнт обирає самостійно. Це сприятиме кращому доступу до потрібних лікарських засобів.

Інсуліни. Відеороз’яснення від НСЗУ

За інформацією прес-служби МОЗ

Календар щеплень

Автор:

В різних країнах до Національного календаря щеплень включені різні інфекційні хвороби, для запобігання яких проводиться вакцинація. Перелік цих хвороб залежить від рівня інфекційної захворюваності в країні, фінансових можливостей, доведених наукою доказів, щодо доцільності та ефективності вакцин, рекомендацій фахівців тощо.

Вакцинація в Україні проводиться у відповідності до Календаря щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і на сьогодні, за умови його дотримання, він є найоптимальнішим для забезпечення повноцінного імунітету.

Профілактичні щеплення населенню в Україні здійснюють відповідно доНаказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Цим наказом затверджено Календар щеплень, який визначає зокрема:

    • перелік та порядок здійснення щеплень;
    • порядок вакцинації дітей з порушеним графіком щеплень;
    • порядок щеплення осіб з особливостями стану здоров’я;
    • рекомендовані щеплення тощо.

Уцьому Календарі основні терміни вжито в таких значеннях:

    • вакцинація (щеплення, імунізація)— створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну;
    • первинний вакцинальний комплекс— курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб;
    • ревакцинація— повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб.

Обов’язкові щеплення роблять з першого дня життя:

    • щеплення проти гепатиту В роблять у пологовому будинку в першу добу після народження;
    • щеплення проти туберкульозу роблять на 3–5 добу життя дитини;
    • у 2 місяці дитина отримує друге щеплення проти гепатиту В;
    • у 2 місяці роблять першу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
    • у 4 місяці роблять другу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
    • у 6 місяців роблять третю вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В;
    • у 12 місяців роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (1-ша доза) та ревакцинацію проти Хіб-інфекції;
    • у 18 місяців роблять першу планова ревакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту;
    • у 6 років роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (2-га доза) та ревакцинацію проти дифтерії, правця, поліомієліту;
    • у 14 років роблять ревакцинацію проти поліомієліту;
    • у 16 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця;
    • надалі, з 26 років, кожні 10 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця.

Наказом МОЗ України від 18.05.2018 № 947(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 2018 р. під № 659/3211) внесено зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні.

В Календарі залишаються обов’язкові щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гемофільної інфекції.

Зміни стосуються щеплення проти туберкульозу, відмінена ревакцинацію в 7 років, дітей  будуть вакцинувати один раз на 3–5 добу життя.

Другу дозу вакцини проти гепатиту В перенесено з першого місяця життя дитини на другий, що дозволить застосовувати багатокомпонентну вакцину, яка буде давати захист відразу від декількох захворювань та зменшить кількість візитів до закладу охорони здоров’я.

10 грудня 2019 р. набрали чинності змінидо Календаря профілактичних щеплень та Переліку медичних протипоказань, затверджені Наказом МОЗ України від 11 жовтня 2019 р. № 2070.

За матеріалами Центру

громадського здоров’я МОЗ України

Імунізація

Автор:

Інфекційні хвороби небезпечні своїми ускладненнями, що можуть призвести до інвалідності, а деякі — навіть до смерті. Інфекційні хвороби, від яких (або від тяжких ускладнень яких) можна захиститися за допомогою імунізації, передаються від інфікованої особи до здорової, як правило, повітряно-крапельним шляхом.

Імунізація(за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, що зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.

Інфекції, яким можна запобігти щепленнями: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит B, гемофільна інфекція, пневмококова інфекція, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит A, папіломавірусна інфекція тощо.Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби.Вакцинація має на меті захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї.

Дитина, яка не отримала щеплення проти тих чи інших інфекцій, наражається на великий ризик захворіти, особливо якщо таких дітей стає з року в рік більше.

Застосування вакцин знижує вірогідність поширення відповідних інфекцій у сотні разів. На сьогоднішній день альтернатив вакцинації з метою профілактики захворювання на відповідні інфекції немає.

Ризик поширення захворювань серед дітей, які не отримали щеплення, значно вищий, ніж у захищених шляхом вакцинації.

Досягнення вакцинації

Щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти 2,5 млн дитячих життів. Ось кілька фактів про досягнення вакцинації:

    • завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу;
    • захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи й людство назавжди знищить цю страшну хворобу;
    • знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки;
    • глобальна смертність від кору знизилася на 75%;
    • знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів.

Колективний імунітет

Охоплення вакцинацією на рівні 95% населення країни дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями, — це називаєтьсяколективнимімунітетом. У разі зниження популяційного імунітету рівень захворюваності на інфекції, проти яких здійснюють вакцинацію, зростає.

ВООЗ застерігає, що якщо рівень охоплення населення країни щепленнями падає на кілька % це створює сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб, що нижчий колективний імунітет, то вище шанс виникнення спалахів та епідемій.